-
1 particular
1. n1) подробиця, деталь; частковість2) pl докладний (детальний) звіт3) розм. близький приятель; улюбленець4) розм. характерна особливість; щось улюбленеin particular — особливо, зокрема
2. adj1) особливий; специфічний2) винятковий; що заслуговує особливої уваги (на особливу увагу); спеціальний3) окремий, індивідуальний, приватний4) докладний, детальний, ґрунтовний5) старанний, акуратнийto be particular in one's speech — старанно добирати слова, стежити за своєю мовою
6) розбірливий, перебірливий, вибагливий7) юр. обмежений* * *I n1) частковість, подробиця, деталь2) pl докладний звіт3) близький друг, улюбленець4) характерна риса; щось улюбленеII ain particular — особливо, зокрема
1) особливий; специфічний2) винятковий, особливий; який заслуговує на особливу увагу3) індивідуальний, частковий, окремий4) докладний, детальний, ґрунтовний5) ретельний, акуратний; (about, over) розбірливий, вибагливий6) юp. обмежений
См. также в других словарях:
удаватися — (вдава/тися), удаю/ся, удає/шся, недок., уда/тися (вда/тися), уда/мся, удаси/ся, док. 1) тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. || безос., у сполуч. з інфін. Бути, виявлятися можливим (про здійснення чого небудь). ||… … Український тлумачний словник